#ALUMNItalk з Євгенієм Дзідзігурі

11.07.2017
11.07.2017

Пройшов рівно рік від часу запуску в BIONIC School навчальної програми Business Analysis in IT. Незважаючи на такий короткий термін, ми вже маємо випускників успіхами яких щиро пишаємось. Серед них Євгеній – учасник весняної голландської Інтернатури 2017, а також бізнес-аналітик в компанії «Suntechsoft». Женя розповів про свій шлях в ІТ, а також поділився поглядами про те, що варто знати і чому необхідно навчитися аби стати хорошим BA.

 

– Розкажи з чого розпочалось твоє знайомство з бізнес-аналізом?

– Після закінчення університету я пішов працювати в логістику, оскільки навчався на логіста. Мені було цікаво як це на практиці. В одній з компаній моя робота була пов’язана з бізнес-аналізом, це було не зовсім те, що BA в ІТ, йшлося більше про оптимізацію процесів. Пізніше я познайомився з бізнес-аналітиками, що співпрацювали з нами за контрактом. Я побачив як вони працюють, як вони мислять, які рішення приймають, яку роботу виконують… Мене це надзвичайно зацікавило, це був зовсім інший рівень. До того ж, ІТ як напрям здався мені цікавим, оскільки багато друзів працюють в цій сфері і я розумію, що за технологіями майбутнє.

 

– Розкажи про свій вже пройдений шлях в ІТ як бізнес-аналітика.

– Усе розпочалося з самоосвіти. Потім я знайшов курси BIONIC по бізнес-аналізу, навчався там, потім потрапив до Інтернатури. Практично з самого початку Інтернатури, я влаштувався в аутсорсингову компанію «Integrity Vision» на позицію бізнес-аналітика. Там я займався впровадженням CRM-систем. Власне з цього все і почалось. Зараз я перейшов до компанії «Suntechsoft», що займається розробкою різноманітних сервісів.

 

– Якими якостями має бути наділений бізнес-аналитік?

– Перш за все – це логіка. Бажано ще також знати якусь доменну область, що дозволить тобі глибше та швидше розібратись з певними проблемами. Також це прагнення постійно розвиватися, вивчати щось нове, і не боятися приймати серйозні рішення. Важливе вміння слухати, для того щоб коректно виявляти вимоги. Хоча ця навичка приходить вже з досвідом. Окрім цього, володіння інструментами для моделювання бізнес-процесів, прототипування, здібність правильно описувати вимоги, лаконічно, щоб це було зрозуміло розробникам. В основі роботи лежить комунікація, спілкування з людьми, тому варто зрозуміти, що цього чимало буде в роботі. Також  старанність – оскільки проектна робота це не зовсім робота з 9 до 18. Тобто варто розуміти, що тобі чимось доведеться жертвувати.

 

– На скільки важливий технічний бекграунд?

– В цілому так, значення має, і чим більший він – тим краще. Але в мене його не було. Я абсолютно нічого не розумів в ІТ, я це все вичитував на різноманітних інтернет-ресурсах, дивився ролики на youtube, вивчаючи що таке робота бізнес-аналітика, що таке ER-діаграми, моделювання і т.д. Технічні знання не є чимось фундаментальним. Якщо володіти логічним мисленнями, комунікабельністю та бажанням розвиватися, то можна досягнути будь чого.

 

– Розкажи про ваш проект в Інтернатурі.

– Ми розробляли веб-сайт для голландського агентства з рекрутингу. Це було спілкування з іноземцями напряму, раз в тиждень мінімум, це був збір даних, спілкування з людьми іншої культури - це надзвичайний розвиток для тебе як спеціаліста. Проект був дуже цікавий, ми з командою ним займалися протягом 6 місяців. Були свої складнощі звичайно, тому що необхідно було поєднувати з основною роботою, яка теж була ненормованою, і потрібно було чимало чим жертвувати, але це було дуже цікаво. Насправді, Інтернатура дала дуже крутий досвід, що допоміг мені ще більше вирости як професіоналу.

 

– Наскільки бізнес-аналіз перекликається з UI/UX дизайном?

– Залежить від проекту. В рамках Інтернатури – він повністю перетинався з бізнес-аналізом, я всі прототипи робив сам, я дуже багато відео переглянув про те, що зараз в тренді, які елементи слід використовувати, які малюнки, переглянув дуже багато сайтів подібних, звертав увагу на елементи, віджети. Тож дизайнерську роботу взяв повністю на себе. Тобто дизайн - це невід’ємна частина роботи аналітика.

 

– Бізнес-аналітик служить зв’язкою між замовником та командою розробників. Чи виникають якісь труднощі у вашій роботі?

– Труднощі виникають у роботі з замовником, оскільки це саме ті люди, що не завжди знають чого хочуть, і не знають як це пояснити. Тому тут BA має взяти все в свої руки і вести діалог з замовником. Він має запитувати все, уточнювати, і як можна більш детально. Якщо він розуміє, що у формі інтерв’ювання з замовником думки не збігаються, то це потрібно намалювати, розписати, якось інакше подати. На бізнес-аналіз потрібно витрачати багато часу, оскільки це як перший етап, і він дуже відповідальний, від нього залежить вся подальша доля проекту. Буває, що замовник говорить про потребу в CRM-системі, в необхідності зробити спільну базу клієнтів, автоматизувати роботу працівників. І тут важливо поспілкуватися не стільки з керівником департаменту чи директором, а саме з працівниками, і з'ясувати якою на їх думку має бути ця CRM-система. З розробниками бувають звісно нюанси, але робота в команді набагато простіша, адже можна робити ретроспективу, певні висновки, іноді щоправда вони імпровізують, і роблять зовсім не те, що бізнес-аналітик прописував…

 

– То конфлікти таки бувають?

– Особисто я з такими конфліктами не зіштовхувався, були дрібні нюанси, що виявлялися своєчасно і усувалися. В мене була потрясенна команда, усі дуже хороші люди, ми спілкувались кожного дня і якщо виникали якісь запитання, то їх одразу задавали мені. Тобто від комунікації багато залежить, коли кожного дня спілкуєшся з людьми, тоді у вас єдине бачення усього процесу і це круто. Але з тестувальниками – це інша історія. В нас був тестувальник, він хороший професіонал, але бувало малював такі нереальні кейси, що ми були в шоці від того як він взагалі до цього додумався, і потрібно було його трохи зупиняти. Особливо коли проект вже підходив до завершення, і часу не було.

 

– Тобі не здається, що бізнес-аналітик ще має бути хорошим психологом? Адже проекти змінюються і варто знаходити підходи до різних людей…

– Так звісно, потрібно знати де промовчати, і як взагалі не зійти з розуму (посміхається)… Потрібно сприймати все як є, спокійно робити висновки, і скільки б сил на це затрачено не було, і як би не було образливо, потрібно це приховувати.

 

– Які програми використовуєш в роботі?

– Я прихильник усього простого, люблю мінімалізм. Мені подобається MS Visio – воно робить все, воно просте, зрозуміле. Visual Paradigm - програма за допомогою якої можна малювати різні UML-діаграми. Для прототипування мені дуже подобається використовувати Axure RP, і навіть той же Paint. Якщо вже є якийсь готовий інтерфейс, і не потрібно нічого створювати з нуля, то Paint – ідеальний інструмент. А все інше – це ручка, папір, Word, Power Point. Щодо виявлення вимог, то тут більше потрібні навички та досвід по інтерв’юванню працівників, але це вже потрібно засвоювати на практиці, бо тебе цьому ніхто не навчить.

 

– То що ефективніше – самоосвіта чи курси?

– Спочатку коли я навчався, в мене виникало дуже багато запитань – з чого починати, за що першим братися, тобто я не знав яким набором знань необхідно володіти, щоб вже почати працювати. В цьому мені дуже допомогли курси в BIONIC, бо нам лаконічно пояснили основне в чому слід розбиратися. Коли вчишся сам, є ризик, що можеш трохи загубитись – програмування почати вивчати чи ще щось, що в роботі не таке вже й необхідне. Це корисно, але не перша необхідність. Також потрібно розуміти цикл розробки програмного забезпечення та з чого він складається, waterfall, scrum, корисно вивчити UML-діаграми. Щоправда які саме вже залежить від специфіки роботи, оскільки в різних компаніях вимагаються різні діаграми.

 

– Яким може бути шлях розвитку у бізнес-аналітика?

– Це може бути керівник департаменту з аналітики, або навіть можна бути бізнес-аналітиком але senior-ом дуже крутим, сертифікованим, і мені здається цього буде більш ніж достатньо. До того ж можна піти працювати у будь-яку сферу – ця робота дає тобі такі навички, які ти можеш використовувати скрізь. Можна прийти у будь-яку компанію, проаналізувати їх процеси, порадити провести реінженіринг, щось змінити – тобто можна піти і цим шляхом.

 

– А що мотивує тебе в роботі найбільше?

– Передусім мотивує результат. Тут цікавий сам процес, часом це тяжко, болить голова, тому що потрібно багато думати (посміхається), але коли ти бачиш результат своєї роботи, коли людям дійсно стало простіше працювати, що ти разом з командою десь полегшив їм роботу – то це круто! Розуміння значимості своєї роботи – оце власне і мотивує.