#ALUMNItalk з Дмитром Почекетою

17.08.2017
17.08.2017

Дмитро Почекета закінчив два курси з JavaScript у BIONIC University. Зараз він викладає у нас і займається розробкою на Angular JS в компанії Ciklum. Він розповів нам про те, як верстальнику-початківцю не потонути в морі технологій, і чому варто допомагати менш досвідченим колегам.
 

 

- Коли ти почав захоплюватися комп'ютерами?

 

Як і більшість людей, вперше я зіткнувся з програмуванням в школі, це були Pascal і Delphi. Я не був якимось затятим фанатом комп'ютерів - робив домашнє завдання, але не більше того. Потім я вступив до університету на механіко-математичний факультет, вивчав статистику. До кінця третього курсу мене осінило, що бакалаврат закінчується, а мені потрібно залишатися в Києві і якось існувати.

 

Я вирішив будувати кар'єру не за фахом. Поспілкувався з другом, який працював Front-end розробником, він порадив мені ресурси для навчання. Після двох тижнів навчання HTML і CSS я найбільше здивувався тому, що за верстку платять такі гроші. Я знав багато хлопців, у яких би це вийшло краще за мене, але чомусь вони цим не займалися.

 

Далі я продовжив навчання, мене повністю курував мій друг. Основи HTML і CSS вивчив за два з половиною місяці, після цього почитав JavaScript, але практики у мене ще не було. У листопаді, через півроку після початку навчання, я сходив на свою першу співбесіду. На ній я зіткнувся з тестовим завданням, яке не зміг виконати. Треба було скриптом міняти структуру HTML-сторінки, а я на той момент не вмів цього робити. Я почав посилено читати книжки на парах, щоб засвоїти JavaScript..

 

Ще через чотири місяці мене взяли на роботу верстальником. У мої обов'язки входила переважно верстка, тому мені, як і раніше, не вистачало практики з JavaScript. Тоді в інтернеті з'явилася інформація про те, що під Києвом будується IT-містечко Bionic Hill. Я вирішив подати заявку і отримати фундаментальні знання з JS у BIONIC University. Потім пройшов ще один курс, більш просунутий. Так я навчився застосовувати ті знання, якими володів тільки в теорії, і став відчувати себе впевнено.

 

- Коли ти вивчав верстку, поріг входу в неї був нижчим. Тоді вистачало хороших знань HTML, CSS і jQuery, щоб братися за роботу. Сьогодні потрібно обов'язково писати адаптивні сайти за допомогою препроцесорів, часто з використанням багатьох фреймворків, і працювати в менеджерах завдань. Як початківцю не потонути в цьому морі технологій?

 

Потрібно розуміти, що всі фреймворки, бібліотеки і препроцесори - це інструменти. А HTML, CSS і JS - це база для Front-end розробника. Людина повинна вміти спокійно написати на цих трьох мовах сторінку, яка буде виглядати гідно.

 

Також я дуже рекомендую всім, хто щось освоїв, закріплювати це, допомагаючи менш досвідченим колегам. Так ти завжди дізнаєшся нові нюанси і сам зміцнюєш свої знання. Спробуйте взяти собі підопічного або парне програмування з ментором, рухатися разом завжди легше і продуктивніше для обох учасників.

 

Ще раджу дотримуватися «правила 15 хвилин». Якщо ви не можете знайти рішення своєї проблеми протягом 15 хвилин, попросіть допомоги у більш досвідченого розробника. Немає сенсу витрачати на завдання день, якщо його можна виконати за півгодини. Але це не означає, що потрібно смикати всіх кожну хвилину. Вчіться самостійно шукати інформацію, це основа всього в наш час.

 

- Зараз ти викладаєш в BIONIC University. Як тобі?

 

Зараз вже з'явилося розуміння того, як потрібно викладати веб-розробку. Коли я починав нею займатися, інформація була не так структурована, не було чітких програм, і це було складніше.

 

Я знайомий з педагогічною методологією. За фахом я можу викладати математику в школах та неспеціалізованих вишах, тому вчити людей верстці для мене не проблема.

 

Коли всі побігли в IT, ми з другом проводили курси програмування. Тоді ми зіткнулися з величезною кількістю охочих, і всім здавалося, що у них вийде стати розробниками. Смішно, але приходили люди, які ледь вміли користуватися комп'ютером - насилу створювали папки, наприклад.

 

Важливо, щоб бажання займатися комп'ютерними науками було сильніше за бажання заробляти. Я спілкувався з розробниками з інших країн і видно, що люди горять своєю роботою. У Німеччині, наприклад, програміст отримує не сильно більше від водія тролейбуса, але він займається програмуванням, тому що йому це подобається. А якщо йти тільки за грошима, то нічого, крім рутини, отримати не вдасться.

 

Зараз я працюю з фреймворком Angular в компанії Ciklum. Паралельно викладаю в Bionic University. Для мене це своєрідний виклик - зі студентами не засумуєш.